Храм на ім’я «Дитинство»

Тема: Храм на ім’я «Дитинство»

Мета: розкрити значущість дитинства в становленні майбутньої людини, допомогти усвідомити батькам свою роль, розширити уявлення батьків про родину як головну загальнолюдську цінність.

 

Хід зборів

Добрий день, шановні батьки. Я рада вас бачити. Ви, як ніхто інший знаєте, що вплив сім’ї на дитину унікальний. Тому такі важливі для нас з вами зустрічі з батьками. Давайте сьогодні разом проведемо рольову гру «батьківські збори».

Відомо, що родина і школа — природні союзники, дві сили виховання, два крила, що мають піднести дитину на вершину освіченості і культури.

Пріоритетним напрямком, над яким працює сучасна школа — є морально — духовне виховання дитини. Зміни в суспільному житті нашої держави внесли корективи в життєві орієнтири громадян, в їхню поведінку. Психологи вважають, що у багатьох не тільки дорослих, а й у дiтей не вистачає впевненості у майбутньому. Тому і тема сьогоднішніх зборів «Храм на ім’я «Дитинство».

Антична філософія свідчить, що духовний розвиток дитини починає формуватися ще до її народження.Внутрішній світ батьків запозичають діти. Духовність виростає з середини разом з особистим «Я» людини. Вона сприяє виробленню таких важливих рис, як почуття власної гідності, честі, совісті, радості чи смутку, тривоги й хвилювання не тільки за себе, але й за інших людей.

Так, мета у нас єдина, але інші педагоги використовують інші терміни. Ш.О.Амонашвілі пропонує більш «демократичний», на його думку, термін «благородна» людина. – А які б терміни могли запропонувати ви?

Перш ніж ми продовжимо працювати далі, я прошу вас письмово висловити свої очікування на цих голубах. Кожен з вас, коли ішов сюди, мабуть думав про те, що буде відбуватися під час нашої зустрічі ,що хотілося б почути…. Якщо ваші очікування справдяться, тоді нехай ваші голуби «наблизяться» до Храму. А якщо ні, то сподіваюсь, що ваші добрі серця пробачать мені.

Діти люблять грати — це їхнє справжнє життя. Через гру вони пізнають світ. Пограємо й ми.

Це — мотрійка. З’явилася вона більше ста років тому і спочатку складалася з 8 ляльок. Розмалював її художник Сергій Малютін.

Якщо потрясти зібраною мотршкою – звук повний, немає гуроту порожнечі. Усі іграшки в одній — це рід, родина. Головна мотрійка завжди — жінка. Дух, душа кожної родини — це жінка. Вона дає життя, оберігає, зберігає інших. Якщо прибрати другу і знов потрясти мотрійку, то ми почуємо гуркіт порожнечі. Гуркіт буде тим сильніше, чим більшу кількість фігурок будемо прибирати.

  • Яка з усіх фігурок найзахищеніша? Як добре почуває себе молодший, маючи такий сильний захист.
  • Але в реальному житті чи достатньо лише захистити, відгородити від усього собою своїх дітей. Тимчасово так, на все життя — ні.
  • Що ж робити, щоб дитина почувалася захищеною?

Місце найясніших думок і надій — храм. Дитинство кожної дитини є храмом, тому що дитина спрямована в майбутнє. Тож, як усі дороги раніше вели до храму, так і все на землі робиться заради дітей. Діти — ланка в ланцюжку сімейного та всього людського роду. Ключем до Храму Дитинства повинна стати батьківська любов (не така, що затаскує нагору, а така, що підштовхує, підтримує своєю вірою). Така любов створює відчуття захищенності.

Кожна дитина приходить у світ із уже закледеними задатками. Мені подобається порівняння дитини із зерниною, в якій є все для розвитку. Треба тільки облагородити, розвинути те, щозакладено в ній.

Кажуть «до чужого Храму не ходять зі своїм статутом (не минути конфлікту). Тому нам потрібні знання Статуту Храму Дитинства. Психологи визначили 3 правила, закладені Природою. Але я пропоную вам самим сформулювати ці правила спираючись на натяки, які я вам зробила.

  1. Розумні батьки дозволяють своїм дітям обпалювати пальці.
  2. Дитина повинна бути не при догляді, а при справі.
  3. Ти все можеш.

-прагнення до розвитку

-прагнення до дорослішаня

-прагнення до волі.

Особистість, долю і призначення дитини допомагає розкрити віра і любов батьків. Любов — творець усього доброго, основа відносин. Я пропоную обговорити в групах і знайти відповідь на питання

Що ми можемо зробити, щоб дитина сприймала себе як любиму, гарну, здібну?

Шановні батьки! Мені дуже подобається твердження,що діти — квіти нашого життя. Але ніхто краще за вас не знає позитивні та негативні якості вашої дитини. Перед вами — зелеий листочок буряну, на якому я прошу вас написати недоліки вашої дитини.

— А тепер скажіть, як часто ви нагадуєте дитині про ї недоліки? Тим самим ви програмуєте її в майбутньому бути такою.

А зараз давайте спробуємо подивитися на недоліки дітей з іншої позиціі. Спробуйте поміняти «ярлики» та записати їх на квітках. Наприклад, «упертість» — наполеглівість, «нерішучість» — вдумливість, «кривляння» — артистичність. З бурянами ми вчинимо так, як ми це робимо на наших огородах: знищимо.

Погляньте, який гарний квітник у нас вийшов! Які розумні, талановиті,… наші діти.

Я пропоную вам зараз відпочити та подивитись на інші квіти, які дарує нам життя.

Дякую вам за співпрацю. Бажаю вам віри, любові, сил, мудрості, терпіння у вихованні ваших дітей.

Джерело:http://www.yrok.net.ua/load/klasnomu_kerivnikovi/batkivski_zbori/batkivski_zbori_khram_na_im_ja_ditinstvo/37-1-0-6636

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *