Сорочинський ярмарок


Тема: «Сорочинський ярмарок»
Мета: познайомити дітей з українськими звичаями та традиціями, згадати твори відомих авторів М.В.Гоголя, О.Вишні, П.Глазового; вчити гарно грати свою роль; розвивати артистизм, усне мовлення, пам’ять; виховувати любов до рідного краю до народних звичаїв.

Обладнання: сцена, хата, пліт, горшки, соняхи, штучні квіти, рушники, хустки, корзинки — 2-3-4, 2 мішки, 2 гарбузи, палка з вузликом, палка, шапка для прохача, 2 гаманці, ножиці, яблуко, цибулина, жменя цукерок, жменя копійок, кульки, напис з букв, портрет Гоголя, книги Гоголя, місяць, зірки, сонце, порося, кінь, свисток, папки для ведучих, прядка, магнітофон , касети, мікрофон, ігр.гармошка, бубон, картопля, буряк, морква, миски, підноси, калина, яблука, груші, картинки квітів, серветки, маски квітів і овочів, доріжка, 2 парти, 2 стільці, ляльки пальчикові, пироги, тортик, 2 коробки цукерок, вірьовка з прищіпкою, стільчик, пояс, костюми за сценою, прутик, ножиці, вироби дітей, ліска, велика хустка зі шпильками + палка, наряд для Осені.

Хід свята:

І Вступна бесіда:
— Дорогі батьки, гості, ми сьогодні зібрались в цьому залі задля того, щоб повеселитись, поспівати, потанцювати і пожартувати. В основу нашого свята лягли такі твори відомих українських авторів як «Сорочинський ярмарок» М.В.Гоголя та «Ярмарок» О.Вишні, які з великою любов’ю та гумором описували всі звичаї українського народу, його колористику, мелодійну перевиту гумористичними словечками мову.
Ми спробуємо разом відтворити кумедні події, які стались, або могли статись на ярмарку.
Діти за сценою стоять. 2 хлопця і дівчинка переодягнені для сценки «Як дві жінки чоловіка продавали» + стільчик + пояс, музика, спів пташок, висять місяць і зорі; мікрофон + продавщиця овочів і продавщиця квітів сидять за прилавками. Батькам роздані яблука, цукерки, копійки.
Музика, спів пташок.
Ведучий:
Ще й сіріти на дворі не починало, а під дверима, мов з гучномовця: На ярмарок! Уставайте!
На ярмарок треба зарані вирушати, бо до нього 20 верстов, а приїхати туди треба так, щоб і місце вибрати, щоб і стати як слід і щоб не проґавити жодної з того ярмарку хвилини…
Ведуча:
Дехто так іще звечора волами присунув, то отак, щоб по дорозі ще й попасти тварин, — буде тоді вона на ярмарку, як налита, і коштуватиме тоді вона цілий світ.
— Нн-о, малі!
Малі біжать, хвостами крутять, хід торохтить, печінки, губи і зуби стрибають.
Ведучий:
На ярмарок!
Благословилось па світ. Виткнуло заспаний писок, сонце стрибнуло промінням по луках, по степах, по садах, по левадах… (сонце піднімаю)
І видно: аж-ат-ат ген до того ліску, куди око дістає, дорогою вози потяглися… І кіньми, і волами, і коровами… І гарби, І вози, і возеиятка… З кучами, с сіном, з соломою. А на возах і кури, і вівця, і теля мекає. А за возами корівки з прив ‘язаними до хвоста телятками.
На ярмарок!
Ведуча:
їдуть, і їдуть, і їдуть, і їдуть…
І дорога вже не дорога, а строката величезна гадюка, жива й покручена, що за отой лісок, не поспішаючи, полізла…
1 де її голова, і де її хвіст — невідомо, бо за лісок але вона потяглася, а хвіст аж за отим бугром, десь там іззаду…
Увага! Увага! Спішить, поспішайте!
Господарі і гості, глядіть не мешкайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на вас там чудові гостинці.
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що продати.
Тут щедрі дарунки і саду, й городу, Тут пісні і жарти усі в нагороду. Тут речі умільців ні з чим не зрівняти -Барвисті стрічки, рушники, вишиванки. Полив ‘янип посуд — глечики, горнята, Сопілки — хлоп ‘ятам, намиста — дівчатам, Мерщій — бо на ярмарок всі поспішайте. Купуйте. Милуйтесь, танцюйте і грайте.
Вимкнуто музику
Ведуча ведучому: — Дивись, дві жінки продавати чоловіка ведуть. (ставлю стільчик + музика — баян)
Виходять хлопці переодягнені жінками і дівчинка переодягнена чоловіком (прутик) готуються Продавці
Ой там, на веселім базарі Лежебоку молодого продавали. Стали думать і гадать, Що за нього можна дать, можна дать.
Ой, радились ми, говорили
Та й на тому усі порішили:
Лежебоку не продать,
Бо не хочуть купувать, купувать
Ой, радились ми, говорили
Та й на тому усі порішили:
Нечепуру не продать.
Бо ие хочуть купувать, купувать
Ой там, на веселім базарі Продавали, купували, жартували. Із покупками на тому Повертаємось додому, додому.
Виходять Продавці (гарбуз, кінь, порося)
готуються Пані і Пан (кошик і гаманці)
— Продаю гарбуз!
— Продаю коня!
— Продаю порося!
Виходять Пані І.І. Пан Я.
Пані:
— Ой, людоньки, добридень вам (кланяється). Прийшла я на ярмарок хусточок купити. Чоловіче, де ти там?
(прибігає Пан)
— Я тут, жінко, заблудився трішки, тут стільки людей. Тримайся за мене, не загубишся (тримається)
Чоловіче, хочу хустку вибрати з квітами, а не можу гарної знайти. А он до, подивись.
Продавщиця квітів:
— Підходьте до нас, пані; в нас хустки тільки з квітами. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони біля хат, у полі, на хустках. Вони на вишиванках, на рушниках, скатерках, фіранках. Ними розмальовують печі, стіни, оселі. А ці квіти на наших хустках.
музика, шум води, спів пташок
Виходять Квіти з масками і картинками.
— Квітка — богиня весни і освідчення в коханні — конвалія. Квітка лицарів кохання і ворожби — маргаритка. Емблема непорочності — лілія. Гвоздика — квітка крові. Бузок -провісник весни. Символ — палкого кохання — Півонія. Нарцис — гордість, самозакоханість. Тюльпан — освідчення в коханні.
(дівчата показують картинки)
Перша квітка:
«Легенда про волошку »
Красивий юнак Ціанус так захопився польовими квітами, що ходив полями І плів з них вінки. Якось богиня Флора знайшла його мертвим. Тоді вона перетворила його на волошку. Ціанус — означає синій.
Друга квітка:
«Легенда про грицики »
Колись сільський пастушок Грщько пошкодив ногу. Що робити? Кров струмком біжить, не зупинити. Тоді зірвав він жмут невідомої трави, поклав до рани, і кровотеча вщухла. Відтоді вдячні нащадки і назвали непоказні квіти — грициками.
Третя квітка:
«Легенда про чорнобривці»
Назва чорнобривців пов ‘язана зі старовинною легендою про майстрів — чоботарів, які виготовляли особливо гарні, світкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки — чорнобривці.
музика викл.
Ведуча: — Ну п реклама, зараз всі хустки розкуплять.
Всі біжать купляти хустки.
Циганка: крадеться по залу і ножицями відрізає гаманець у Пані.
Всі розходяться. Пані шукає гаманця.
— Ой, люди добрі, обікрали, лови злодія, лови його, держи!
Всі кричать і біжать два круга, + Міліціонер і свисток.
Циганка: — Лови його, держи його!
(покривилась і потрясла гаманцем)
Чоловіче, збирай гроші, чого спиш.
Циган: Встає, бере капелюх і просить у батьків :
— Подайте на пропітаніє…
Циганка: — Да не так! (бере капелюх)
— Ой, людоньки, ми не звідси, хата згоріла, купа дітей, їсти нема чого. Зрозумів?
Циган: — Зрозумів! Ой, людоньки, ми не звідси, хата згоріла, купа дітей, їсти нема чого! батьки кидають гроші, цукерки, яблука танець циганки (фонограма)
Пані: — Втік злодій, як вгадати хто це, в кого спитати, а ти, чоловіче, за чим дивився?
Пан: — Та я все на тебе дивився.
Пані: — На мене? На дівчат ти дивився.
— Ой, піду, погадаю, циганка знає, хто вкрав у мене гроші, вона все знає, та й гаманець у неї дуже схожий на мій.
Циганка: — Все у тебе є — і купа грошей, і здоров ‘я, і краса, і чоловіка Бог дає гарного, високого, красеня.
Пані: гладить чоловіка — Що правда, то правда.
— А хто вкрав в мене гроші?
Циганка: — А гроші, це їрунда, красуня, як прийшли так і підуть, не журись.
Циганка тікає. Всі сідають.
Вальс. Грає музика. Танцює пара.

Ведуча:
Осінь! Пора плодоносна, чудова,
Пахощі яблук достиглих і динь,
Рідна земле Хмельницька, медова,
Неба прозорого прощальна синь!
Ведучий:
Гей, прийшла осінь до нас у гостину,
До нас в гостину, на Хмельниччину,
Вже ми зібрали врожаї багаті
Всюди достаток, у кожній хаті.
Осінь
Я не просто загостила,
Маю тут багато діла.
В мене в сонячном бідоні
Барви радісні, червоні.
Барвлю ними помідори
Та перчені ковпачки.
Люди всі в осінню пори
Засміються залюбки.
Всі діти + Осінь посередині
Музиканти з гармошкою і бубоном
Пісня про Урожай під баян.
Всі сідають

Продавщиця фруктів: — Купуйте овочі та фрукти, вони смачні і поживні. Вітамінів повно мають, підходьте, підходьте пане і панове, купуємо буряки, моркву, капусту.
Музика — метелики
Вибігають фрукти в круг + плещуть в долоні і стають в ряд
.
Гарбуз:
А я, тато — гарбуз,
Усім для справи годжусь.
Є у мене сини — гарбузи,
Всі у мене товстуни.
Горох:
Я горох, я з полів,
Я давно уже дозрів,
Я струкатий і рясний
Виріс цього року
Я зернистий і стеблистий,
Значить буде суп смачний.
Буряк:
А ми цукрові буряки,
Складаємо шану Вам —
Бажаємо щастя всім і долі,
Низький уклін вам до землі.
Яблуко:
Я яблуко –ренет
Звуся – Симерєнко
Годувала нас ледь-ледь
Яблунька старенька
Нам юннати помогли,
Обкопали, полили,
Позбирали гусінь скрізь
От ми гарно налились.
Морква
Я морквинка — Горпинка,
Скажу за нашу грядку
Доглядала нас Світланка
В доброму порядку
І полола, проривала,
Напувала й підживляла.
Тим-то ми смачні вдалися,
Ніби сонцем налилися.
Груша
А я груша медова.
Соковита і здорова.
Доглядали мене
Лесик, Гриць та Вірочка,
Ще й Лариса і Максим.
Ми їм вдячні, усім!
Кукурудза
Плаття шовкове вдягла, заплела косу.
Ну бо, друзі, подивиться на мою красу.
Цю культуру добре знають і поважають.
Бо з нею молоко, сало й м ‘ясо мають
На ділянках у бригаді виробничій
Кукурудзу добре доглядали
І тому такий високий урожай зібрали.
Всі
Від щирого серця ми дякуємо вам,
Вклоняємось юним, робочим рукам
За вашу турботу, за ваші роботи,
За піклування про нас.

Ведучий: — Ну й реклама, зараз у Наталки все зметуть.
Всі кидаються купувати овочі і фрукти. Циганка виходить і хапає гаманець у Пана. + музика під баян.
Всі кричать і Пан: — Обікрали, ловіть злодія, ловіть злодія.
Циганка: — Ловіть злодія, ловіть злодія (кривиться)
— От безтолкові, не вміють бізнесом займатися, прокинься, чоловіче, пройдись по другому кругу.
Циган встає і починає просити.
— Ой, людоньки, ми не звідси, хата згоріла, купа дітей. їсти нема чого.
Забігає Бабуся, за нею Міліціонер і автор
Обікрали стару бабу
Сидить майже гола
Прийшов сержант міліції
Складать протокола.
Розпитує про злодюгу,
Який він із себе.
-Здоровенний,- каже баба
-Схожий на тебе.
Виходять двоє хлопців несуть гарбуз і співають пісню під баян. сподобалась мені, сподобалась мені, тая дівчинонька.
— Тая…
— Ні тая…
— Тая…
— Ні тая…
Проходить гарна дівчина
Обидва кажуть: — Он тая!
Ідуть за дівчиною і залишають гарбуз.
Дівчина виходить і каже:
Я дівчинка маленька,
Гарненька, чепурненька,
Весела та струнка,
Розумна та хитра.
Та ви, хлопці, не цурайтесь,
Всі на мене заглядайтесь.
Вмію я і вишивати,
Прати, смачно готувати.
Тільки заміж ви не кличте
Бо я ще маленька,
Гарненька, чепурненька.
Хочу ще я погуляти,
Поспівати, потанцювати,
Хочу я в ляльки ще гратись,
Перед вами красуватись.
А не прати, готувати.
Чоловіка доглядати.
Гей, музико, ти заграй,
Тай Сердючку заспівай.
Ви ж на мене подивіться
Та самі і звеселіться.
Танець
Заходять хлопці: — А де наш гарбуз? Куме, знов злодії, ну хто ж це краде?
Циганка: — Це ви вже па дівчат та надивились, соколики, вам придалось, що то був гарбуз, то було яблуко (і дає їм яблуко)
Вони: — Яблуко? (ідуть і їдять яблуко)
(гарбуз)
Продавець: — Продаю гарбуз, продаю гарбуз.
Продавщиця фруктів: — Андрію, а що то за гарбуз ти продаєш, чи не той що я тобі дала позавчора, як ти до мене свататись приходив?
Продавець: — Що смієтесь, у мене таких гарбузів цілий віз.
Продавщиця квітів: — То ти що, по всьому селу свататись ходив?
Продавець: — А ну я зараз вам задам!
(біжить за дівчатами, вони пищать)
Ляльки

Ведуча:
«Свята глина»
Бабуси і Онук:
Баба внукові говорить:
-То все вигадка пуста,
Що людина вийшла з мавпи,
Бо людина без хвоста.
Бог зліпив людину з глини,
Бо вже істина-таки…
— А чому ж, питає хлопчик,
-Не з пшеничної муки?
Не годилося з муки,
— Бо з людей робили б люди
Пиріжки і галушки.
Ведучий: «Еволюція»
В зоопарку батька
Запитав хлопчина:
— Чи то правда, що від мавпи
походить людина?
— Правда, — мовив батько,
— Наука доводить,
що людина, безперечно,
від мавпи походить.
— То чому ж ці мавпи
сильно так відстали?
Чом людьми ще й досі
Справжніми не стали?
Батько вуса гладить,
Весело сміється:
— Таке, синку, й людям
Не всім удається.

Ведуча: «Точна міра» (ляльки + цибуля)
Прибрів п’яний із базару,
Вищає дружину:
— Приніс тобі даруночок!
-Тиче цибулину.
А дружина: — нализався?
Це вже діло звісне…
-Ухопила цибулину
Та у лоб як трісне!
Той радіє: — Що то значить
Саме в міру пити.
Я ж міг тобі па базарі
Гарбуза купити…
(звучить кінцева музика)
Циган лягає на доріжку + мішок
Всі встають і йдуть два круга.
(піднімається місяць)

Ведучий:
Запрягай! Додому!
Біжать кобили, стрибає ззаду руде лоша…
Додому!
Поярмаркували…
А насупроти вітрець легенький повіває —
Гармидер ярмарковий з голови вивітрює.
Тихо на майдані.
Порожньо на ярмарку.
Ведуча:
Бовваніють в темноті вози. Сіріють циганські шатри. Лежить серед майдану, під головою ~ купка сіна, а над головою величезний місяць з мільйонами мільйонів міріадів зірок.
…Заіржала коняка.
Цьвохнув батіг…
Гавкнув собака…
Тихо… Все спить…
(всі встають)
Циганка: (будить чоловіка) — Чоловіче, вставай, нічого ти не заробив, а я скільки, подивись.
Бере чоловіка і йде за сцену.
Всі виходять, кланяються
Вчителька: всім подяка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *